ЗВІ́СТОЧКА, и, жін. Пестл. до звістка 1. Зозулька.. принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля… (Панас Мирний, I, 1949, 181); Ждеш та ждеш бувало звісточки від Семенка (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 187).
ЗВІСТОЧКА
Тлумачення слова