ЗВІРКУВАТО. Присл. до звіркуватий. Баржак з глибини ґанку стежив за ним звіркувато, неприязно (Олесь Гончар, II, 1959, 16); Звіркувато озираючись, він [Товкач] вийшов (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 446).
ЗВІРКУВАТО
Тлумачення слова
ЗВІРКУВАТО. Присл. до звіркуватий. Баржак з глибини ґанку стежив за ним звіркувато, неприязно (Олесь Гончар, II, 1959, 16); Звіркувато озираючись, він [Товкач] вийшов (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 446).