ЗВІРЯ́ЧО, присл. Те саме, що звіряче. Мов львиця [левиця], скочила [Анна] й кинулася, майже звірячо ревнувши, на Саву (Ольга Кобилянська, II, 1956, 197).
ЗВІРЯЧО
Тлумачення слова
ЗВІРЯ́ЧО, присл. Те саме, що звіряче. Мов львиця [левиця], скочила [Анна] й кинулася, майже звірячо ревнувши, на Саву (Ольга Кобилянська, II, 1956, 197).