ЗВІРІ́ТИ, ію, ієш, недок. Ставати лютим, жорстоким; скаженіти, шаленіти. Гітлерівці, звіріючи з люті, почали зривати з плечей автомати (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 119); Напившись, звірів [грек], очі його робилися червоними, як у роздратованого гарячим залізом барана, і якщо його не зв’язували тут же, він нападав на першого-ліпшого і бив трохи не до смерті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 464).
ЗВІРІТИ
Тлумачення слова