ЗВІРЕНЯ́, яти, сер.
1. Маля звіра (див. звір 1 1).
2. Зменш. до звір1 1. Просто з-під землі, нагорнувши мокру купку, вилазить невеличку звіреня (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 30); — Я думаю віддати її [дівчинку] до притулку. Не залишати ж у себе це звіреня! (Олесь Донченко, III, 1956, 19).