ЗВІЯНИЙ

ЗВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звіяти 1, 2. І бачить Каїн далі: в млі рожевій Щось зароїлось.. — Се люди! Се тисячі людей і міліони [мільйони], Мов пил вітрами звіяний, кружаться (Іван Франко, X, 1954, 381); Розсівайте [сіячі братерства] жменя-жменею Чисто звіяне зерно: Вороги над Руссю-ненею Ізнущаються давно! (Павло Грабовський, I, 1959, 56).