ЗВІ́ДИНИ, ин, мн., діал. Розвідка. — Слухайте, — каже Королик, — треба нам когось вислати на звідини до ворожого табору (Іван Франко, IV, 1950, 68); Бондариха ходила у місто на звідини й принесла вісті, що убитих є четверо, а поранених, мабуть, дуже багато (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 528).
ЗВІДИНИ
Тлумачення слова