ЗВЕРТА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням звертати 1 і звертатися 1, 3. Ці легальні організації [«Ради робітничих і селянських депутатів» 1918 р.] служать знаряддям звертання пролетаріату з революційного шляху збройного повстання (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 16); Великий науковий і педагогічний інтерес становлять дані про розвиток ініціативного звертання дитини до дорослого з різних приводів (Радянська психологічна наука.., 1958, 252).
2. Вислів, думка, прохання і т. ін., спрямовані до кого-небудь. Ти в звертаннях досягаєш мужнього дзвінкого тону, бо до друзів промовляєш, що з Дніпра, од Волги й Дону (Павло Тичина, II, 1957, 169); — І зоряний ефір ночами слухає твою наївну пісню кохання? — Відчепись, — сказав Віталій сердито, відчувши в цьому натяк на його вчорашнє вечірнє звертання до Тоні (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 115);
// лінгв. Слово або сполучення слів, що називають особу чи предмет, до яких звертається той, хто говорить. — Діду! — гукала було дружина. — Чого тобі, бабо? — озивався на те чоловік. І так повелося з молодих літ, коли ще здавалися їм дотепними подібні звертання (Юрій Яновський, I, 1954, 109).