ЗВЕРШЕ́ЧКУ, присл.
1. У верхній частині чого-небудь, угорі; протилежне знизу.
2. Поверх, зверху чого-небудь. «А може, хоч звершечку ляже?» — Дем’ян.. Вареничка узяв І на тарілочку поклав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 156).
ЗВЕРШЕ́ЧКУ, присл.
1. У верхній частині чого-небудь, угорі; протилежне знизу.
2. Поверх, зверху чого-небудь. «А може, хоч звершечку ляже?» — Дем’ян.. Вареничка узяв І на тарілочку поклав (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 156).