ЗВЕ́РНЕНИЙ, ЗВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звернути. Кам’яні хрести біліли над шляхом і написані, вугіллям дороговкази на них всі були звернені на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 13); Тільки тепер Рубін зрозумів слова начальника цеху, звернені до Каленика Романовича: «Це ж котрий у вас, сьомий, восьмий?» (Іван Сенченко, Опов., 1959, 38); Прислухається Тамара.. Певно, гукає [Сашко] її. Та ясно ж, що до неї звернута його посмішка (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 179); Біля нього [знамена] гордо стояв радянський воїн. Тисячі очей були звернені на нього (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 129); Ясні зорі розвеселили її очі, звернуті на прехороше лице молодого (Нечуй-Левицький, I, 1956, 145).
ЗВЕРНЕНИЙ
Тлумачення слова