ЗВЕ́РНЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням звернути 6 і звернутися 1, 3. На офіційне звернення Цимбала молодший лейтенант попередливо відповів: — Будь ласка, будь ласка… (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 57); Вона називала Гайворона то Василем Семеновичем, то батьком, і старий вже зі звернення знав, який у Наталі настрій (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 99); Член партії має право: ..звертатися з запитаннями, заявами і пропозиціями в будь-яку партійну інстанцію, аж до ЦК КПРС, і вимагати відповіді по суті свого звернення (Статут КПРС, 1961, 6).
2. Сповіщення, розпорядження або заклик, привітальна промова і т. ін., адресовані народові, якому-небудь колективові, організації, спеціалістам якої-небудь галузі. — Вранці передавали по радіо звернення міського комітету нашої партії (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 32); А він.. молодо скомандував: — Слухай! Читаю поздоровне звернення до народу! (Олесь Гончар, III, 1959, 440); Кіндрат Дорофійович прийшов на збори майже наприкінці, коли Наталка зачитувала звернення (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 65).