ЗВЕЛИЧЕНИЙ

ЗВЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звеличити 1, 2. Звеличений жертвами й любов’ю стояв перед сином батько (Олександр Довженко, I, 1958, 340); Подвиги героїчної полтавської підпільниці [Л. Убийвовк] оспівані в поетичних рядках, звеличені в художній прозі (Радянська Україна, 19.XI 1949, 3); Виростай, Каховко, Виростай високо, У труді звеличена, У сади заквітчана (Терень Масенко, Київ. каштани. 1954, 30).