ЗВЕЛИЧЕННЯ

ЗВЕЛИ́ЧЕННЯ, я, сер. Дія за значенням звеличити 1, 2. Всю енергію Юстиніан спрямував на звеличення імператорської влади (Історія середніх віків, 1955, 15); [Вона:] Яка ти трудна людина. [Він:] Ну, коли людина, що поставила метою свого життя звеличення народу засобами науки, — трудна, тоді так… (Олександр Довженко, I, 1958, 438); В кінці минулого століття прогресивні письменники часто виступали проти народницького звеличення героя, проти піднесення його над масами, натовпом (Радянське літературознавство, 6, 1963, 118).