ЗВАРЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зварити 1. Кожного дня на столі й голубці, і локша в молоці, а то й бануш — дуже смачна мама лага, зварена у сметані (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 129); У неї в хаті так чисто, гарно так: діти умиті, чисто одягнені, обід зварений (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 468);
// зварено, безос. присудк. сл. — Перемліє все в казанах, — пожалкував мимохідь Хаєцький, вгадуючи по запахові, що саме зварено в тій чи іншій кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).
Як (мов) зварений (зварена) — млявий, пасивний. [Хуса:] Та слухай, жінко, не будь як зварена! Се що за спосіб гостей вітати? Слова не промовить! (Леся Українка, III, 1952, 183).
ЗВАРЕНИЙ 2, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до зварити 2. Ворота теж були зварені з пруття і прикрашені плетивом металевих завитків (Юрій Збанацький, Переджнив’я, 1955, 104).