ЗВ’Я́ЗКОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до зв’язка 2, 3.
ЗВ’ЯЗКОВИ́Й 1, а, е. Стос. до зв’язку (у 2 знач.). На кораблях-супутниках «Восток-3» і «Восток-4» було встановлено удосконалений комплекс зв’язкової радіоапаратури (Радянська Україна, 22.VIII 1962, 1).
ЗВ’ЯЗКОВИ́Й 2, вого, чол. Те саме, що зв’язківець 2. Зв’язковий.. прийшов кликати старшого лейтенанта до штабу (Іван Багмут, Записки.., 1961, 35); ЦК КП(б)У систематично відряджає на тимчасово окуповану територію України своїх зв’язкових, які передавали підпільним партійним організаціям його вказівки щодо посилення політичної і бойової діяльності (Історія УРСР, II, 1957, 554).