ЗВ’ЯЗНО. Присл. до зв’язний 1. Думки не плили ясно та зв’язно, як давніше, але рвались і бились на місці, мов чорні птахи в часі бурі (Іван Франко, VI, 1951, 296); Він кинув Сагайдачному в вічі все, що невиразно блукало в його голові, що відчував він усією своєю істотою, але ніколи не виказував так одверто, зв’язно і доладно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 437).
ЗВ’ЯЗНО
Тлумачення слова