ЗУЖИВА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗУЖИ́ТИ, иву, ивеш, док., перех., розм. Використовувати, застосовувати; вживати. Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Яків Качура, II, 1958, 27);
// Витрачати. О, скільки треба сил зужить, Щоб викохать людину! А щоб її убити — мить. Коротку мить єдину (Леонід Первомайський, II, 1958, 245).
ЗУЖИВАТИ
Тлумачення слова