ЗУМКОТІТИ, тить, недок. Видавати одноманітні високі звуки при польоті; дзижчати (про комах). Мухи зумкотіли (Василь Стефаник, I, 1949, 44);
// Швидким рухом, польотом утворювати такі звуки. Кулі тонко зумкотіли над її головою (Олесь Гончар, II, 1954, 39).
ЗУМКОТІТИ
Тлумачення слова