ЗУХВА́ЛЬСТВО, а, сер. Те саме, що зухвалість. [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім (Леся Українка, II, 1951, 537); Горять [очі] молодечою запальністю і якимсь одчайдушним веселим зухвальством (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 7); [Ватутін:] На такий маневр німці не підуть, на таке зухвальство здатні тільки ми з вами (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 121).
ЗУХВАЛЬСТВО
Тлумачення слова