ЗУХ, а, чол., фам. Завзята людина; молодець, хват. — Що за зух наш Кирило, — сміються запорожці, — не побоїться і чорта позвать у дружки (Олекса Стороженко, I, 1957, 97);
// Пройда. [Степан:] Хіба один чоловік може побороти зграю здирщиків, зухів, що тільки й годуються та жирують з людського лиха? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 346).
ЗУХ
Тлумачення слова