ЗУБИ́ЛО, а, сер. Ручний ударний інструмент, признач. для рубання металу або обробки каменю. Він з досади так гакнув по зубилу, що молоток зіскочив і боляче вдарив його в руку (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 24); Обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Юрій Яновський, I, 1954, 286).
ЗУБИЛО
Тлумачення слова