ЗУ́БИК, а, чол. Зменш.-пестл. до зуб 1. Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик, — ще один зубик прорізувався (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254); В малого сина Ріжуться зубки (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 160).
ЗУБИК
Тлумачення слова
ЗУ́БИК, а, чол. Зменш.-пестл. до зуб 1. Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик, — ще один зубик прорізувався (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254); В малого сина Ріжуться зубки (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 160).