ЗУБОТИЧИНА

ЗУБОТИ́ЧИНА, и, жін., розм. Удар по зубах. Знов залунала сороміцька лайка, ляпаси і зуботичини (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 185).
♦ Давати (дати) зуботи́чину див. давати.