ЗУБОСКА́Л, а, чол., розм., рідко. Той, хто любить сміятися, жартувати або насміхатися; скалозуб, скализуб. Голос [у Лесі] дрижить, в горлі пересохло. Хотіла вже простягти руку до склянки з водою і побоялася — ще піднімуть на сміх зубоскали (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 13).
ЗУБОСКАЛ
Тлумачення слова