ЗСУДО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсудомити. Поручик Туманов востаннє схилився над зсудомленим передсмертним жахом лицем Набутидзе і, сполотнілий, відійшов до сусіднього хреста (Петро Панч, I, 1956, 103); Вона впала Володі на груди і зайшлася в мовчазному плачі. Задрижали її зсудомлені.. плечі, затіпалася вона вся (Павло Загребельний, День.., 1964, 304).
ЗСУДОМЛЕНИЙ
Тлумачення слова