ЗРИ́ВНИК, а, чол., розм. Той, хто зриває якусь справу, роботу, заважає здійсненню або функціонуванню чогось. Спекулянт, мародер торгівлі, зривник монополії — ось наш головний «внутрішній» ворог, ворог економічних заходів Радянської влади (Ленін, 32, 1951, 301).
ЗРИВНИК
Тлумачення слова