ЗРИ́ТИ, зрию, зриєш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню. Якби свині крила, вона й небо зрила б (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 177); — Говори, де зброя, бо як не скажеш — дам своїм молодцям на розправу.. — Кинули її [Ольгу] на землю, давай двір копати. Зрили — яма на ямі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 373);
// перен. Вкрити шрамами, зморшками (перев. обличчя).
ЗРИТИ
Тлумачення слова