ЗРИ́МО. Присл. до зримий. Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо (Тарас Шевченко, II, 1963, 359); Такий той Бахчисарай. Немов страшний, моторошний сон, все це зримо поставало перед Ліною: і хмари кінноти, і аркани, і полонянки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 178).
ЗРИМО
Тлумачення слова