ЗРИХТУВА́ТИ, ую, уєш, перех.
1. розм. Док. до рихтувати 1. На своє поле Чуплак зрихтував купу гною (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 17).
2. техн. Док. до рихтувати 2.