ЗРУЙНУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Перетворити на руїни, розбити, розламати. [Панас:] Мамо! .. Маруся не вмерла. Ми зараз виступаємо в степ, доженемо татар, вернемо бранців, зруйнуємо татарські городи, заберемо бранок з татарських базарів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 442); — Біда.. Вода заливає млин. Зруйнує, не дай боже, кригою, де будете молоти зерно? (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 62); — Сьогодні панські посіпаки зруйнували Морозенкову хату (Михайло Стельмах, I, 1962, 420);
// Порушити цілісність чого-небудь; пошкодити. Уражені картопляні бульби можна пізнати по чорно-сірих плямах, в яких шкірка легко відстає, бо нематода зруйнувала сполучну тканину між шкіркою і тканиною самої бульби (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 10);
// перен. Довести до повного розорення, розвалу. [Романюк:] Сьогодні оголошу, — кожного, хто до першого обробить гектар пропашних, преміюю поросям. [Ковшик:] Не заносся, Іване. Ферму зруйнуєш, і врожаю не буде (Олександр Корнійчук, II, 1955, 240).
2. перен. Порушити, розладнати або знищити що-небудь. Каторжна негода зруйнувала усі мої плани (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 127); У пролетарів немає нічого свого, що треба було б їм оберігати, вони повинні зруйнувати все, що досі оберігало і забезпечувало приватну власність (Маніфест комуністичної партії, 1947, 25); [Руфін:] Поки новий Єрусалим настане, то Рим піде в старці, бо ваша віра зруйнує працьовитість (Леся Українка, II, 1951, 350); Його солодкі і тривожні видіння зруйнував Круп’як (Михайло Стельмах, II, 1962, 184).