ЗРУДІ́ЛИЙ, а, е. Який став рудим. По зруділих стернях, затканих бабиним літом, ми збирали останні квітки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Де вітер на пустім дворі Жене, як змійку, пил зруділий, Де вдивлені в пекучі небосхили Сидять сивоголові шахтарі, ..Я був отам (Микола Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 40).
ЗРУДІЛИЙ
Тлумачення слова