ЗРУ́ЧНІСТЬ, ності, жін. Якість за знач. зручний
1. Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел (Григорій Епік, Тв., 1958, 256); Для плодотворних результатів роботи неабияке значення мають затишок і зручність робочої кімнати, робочого місця (Наука і життя, 10, 1956, 16);
// Можливість задоволення яких-небудь потреб. Для зручності знаходження сузір’їв умовно сполучають їх найяскравіші зорі прямими лініями так, щоб вийшли прості геометричні фігури або схематичні рисунки (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 10); Стоїш собі [за грубою], або хоч і присядь для зручності (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 15).
2. перев. у мн. Те, що робить щось зручним у користуванні, полегшує побут (про пристрої, обладнання і т. ін.); вигоди. Сучасні житла будуються з усіма зручностями — центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, ванною і душем, мають добре освітлення (Народна творчість та етнографія, 1, 1962, 45); На певний час довелося відмовитися [Колінзу] від багатьох зручностей столичного життя (Натан Рибак, Час, 1960, 333).
3. розм. Властивість за значенням зручний 4. На своїх руках обертав він недужу, садовив її. Тра було неабиякої сили й зручності, щоб поратися коло неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); — Я сказала комплімент її зручності, а вона відповіла, що все шиє сама і собі і дітям (Леся Українка, III, 1952, 707).