ЗРО́ШУВАЧ, а, чол.
1. Штучне або природне водоймище, яке зрошує ґрунт. Магістральні і розподільні канали, тимчасові і постійні зрошувачі густою сіткою вкрили багато тисяч гектарів степів (Наука і життя, 5, 1961, 33).
2. Спеціальний пристрій, механізм, прилад, признач. для зрошування. Садовий зрошувач.