ЗРЯ́ДУ, присл., розм. Те саме, що підряд. На селі, коли семінарист зайде до якої дочки батюшки двічі зряду, то вже це був певний знак, що він постановив собі вже свататись (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 124); Двома влучними пострілами зряду лейтенант дощенту зруйнував місток (Іван Ле, Мої листи, 1945, 15).
ЗРЯДУ
Тлумачення слова