ЗРІЗ, у, чол.
1. Поверхня, що утворюється від розрізування, зрізування чого-небудь. Дерева були дбайливо підчищені. Зрізи всохлих гілок обліплені глиняним пластирем (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 436); Триматися всіма силами, аби не спливти враз, несподівано. Бо тоді кінець — легені не витримають. І старшина тримається, спершу за нижній зріз труби, потім — за верхній (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 45); Під захистом кучерявих сосонок я знайшов здоровенний дубовий пень; круглий зріз його був, наче млинове жорно (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 55).
2. Дуже тонка пластинка тканини, вирізана з якого-небудь організму для дослідження її будови. При вивченні анатомічної будови рослин насамперед необхідно навчитися виготовляти зрізи. Чим тонший зріз, тим краще його розглядати під мікроскопом (Практикум з анатомії рослин, 1955, 6).
3. Те саме, що зрізування. Механізмом нахиляння [косарки] регулюють висоту зрізу стебел (Механізація і електрифікація.., 1953, 137).