ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівноважити.
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2. Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Микола Зеров, Вибр., 1966, 380).
ЗРІВНОВАЖЕНИЙ
Тлумачення слова
ЗРІВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зрівноважити.
2. у знач. прикм., рідко. Те саме, що урівноважений 2. Зрівноважений дух, мудра розсудливість.. — От супутники бідності (Микола Зеров, Вибр., 1966, 380).