ЗРІДНЮВАТИСЯ

ЗРІДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗРІДНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Ставати близькими, дорогими одне одному; ріднитися. П. Воронько володіє чудовою здатністю навіки зріднюватися з людьми-однодумцями, друзями в боротьбі (Вітчизна, 12, 1963, 135); Вона [Ольга] полюбила тебе за твої мрії-ідеали, прийняла їх, як свої, духовно зріднилася з тобою (Петро Колесник, Терен.., 1959, 298); — А нема охоти прощатись з друзями, звик до них, зріднився душею (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 437);
//  Звикати до чого-небудь; зживатися з чимось. Я зріднилась З долею лихою! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 56); Гей ти, степ угорський, пушта зелена!.. Це дивина для галицьких і волинських лісовиків, бо зростали вони у лісах, зріднилися з ними, а тут степ навколо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 566).