ЗРЕЗИГНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Відмовитися, зректися. Залізницею до Криворівні не доїдеш,.. я мусив зрезигнувати і швидше податися додому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 339); Він відчував уже ту хвилю, коли прийдеться йому зрезигнувати з усіх планів на майбутнє, зрезигнувати з науки, наукової праці, не доборовшися на цьому полі ні до якого успіху (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 127).
ЗРЕЗИГНУВАТИ
Тлумачення слова