ЗРЕШЕТИТИ, ечу, етиш, док., перех. Густо вкрити дірками; пробити в багатьох місцях. Таки він, Матвій, міг сьогодні когось із братів, мов соняшника, зрешетити. Пігловський на його місці за милу душу пригостив би свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (Михайло Стельмах, 1, 1962, 95).
ЗРЕШЕТИТИ
Тлумачення слова