ЗРЕЧЕ́ВЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зречевити. Молоді воїни виходять до мовчазного граніту — навіки зречевленої священної саги про синів народу — лицарів і в суворій скорботі стають у почесну варту біля вогню їхнього безсмертя (Радянська Україна, 7.III 1968, 4).
ЗРЕЧЕВЛЕНИЙ
Тлумачення слова