ЗРАДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗРАДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
1. тільки док., розм. Видати, виказати себе чим-небудь. Скільки обережності треба, щоб не зрадитися перед ворогами! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 163); Вся душа її схоронилася в тій хвилі в її очах, і вона хоронила їх, як і себе, щоб не зрадитись перед ним про те, що тремтіло в серці… (Ольга Кобилянська, III, 1956, 359); — Ще, може, заздалегідь дізнаємося, де печеніги засіли. Вони самі зрадяться, коли прийде пора до набігу (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 58).
2. тільки недок. Пас. до зраджувати 1.