ЗО́ЗЛА, присл., розм. Розізлившись, зле, сердито. Калашник махнув рукою й зозла, мов вони були всьому виною, дуже хряпнув дверима й, розлютований, пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 398); * Образно. Грім затремтів, спалахнув і, турнувши у зарість веселку, Зозла у голову дубові стрілами навхрест ударив (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 88).
ЗОЗЛА
Тлумачення слова