ЗОВИ́ЦЯ, і, жін. Чоловікова сестра. Оддай моя мати, до білої хати, Де свекорко, як батенько, свекруха, як мати, Де зовиці, як сестриці (Павло Чубинський, V, 1874, 171); Братова не хотіла тримати в дівках зовицю, і Оксана це відчувала на кожному кроці, в кожному русі, є кожному її вчинкові (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 34).
ЗОВИЦЯ
Тлумачення слова