ЗОРИ́НОЧКА, и, жін., рідко. Пестл. до зоринка. Яка манісенька лежиш ти у труні, Моя зориночко досвітня, ясна зоре! (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 75); * У порівняннях. Корабель пливе, аж Дунай реве, А мила сидить, як свіча горить. А дитиночка — як зориночка (Українські народні ліричні пісні, 1958, 395).
ЗОРИНОЧКА
Тлумачення слова