ЗОРИ́НА, и, жін., рідко. Те саме, що зоря 1. Ось тьохнув щасно соловей — її ж нема! Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить… — А все нема, нема зорини! (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 5); Щастя й біль єднаєш воєдино, Так, як сонце й гілку молоду, Дай же, дай, любов моя, зорино, Світ пройти, як стежечку в саду! (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 84).
ЗОРИНА
Тлумачення слова