ЗОПРІВА́ТИ, аю, аєш, недок., ЗОПРІ́ТИ, ію, ієш, док.
1. тільки 3 ос. Псуватися, розкладатися від сирості і тепла, гнити.
2. розм., рідко. Вкриватися потом, потіти. Піду на грядки, і Семенко зі мною.. Зробив я йому сапочку смерекову, йде по слідах та й собі нахиляється, аж зопріє (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 8).