ЗО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. — Скоро лиш його я зочив, То й до нього я прискочив (Іван Франко, XII, 1953, 55); — А це що? гармата? — скрикнув жвавий Константин, зочивши.. заржавілу гармату (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І—II, 1905, 109).
ЗОЧИТИ
Тлумачення слова