ЗОБИДЖЕНО, ЗОБИЖЕНО, присл., розм. Виражаючи образу; ображено. На круглому, розчервонілому обличчі [Асика] стільки горя, рот скривлений зобиджено, на очах сльози (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 179); Юрій.., побачивши шапку, підійшов до дівчини, мовчки забрав своє добро і не помітив, як у Зосі зобижено затремтіли вогкі блискучі уста (Михайло Стельмах, I, 1962, 55).
ЗОБИДЖЕНО
Тлумачення слова