ЗОБОВ’ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗОБОВ’ЯЗАТИ, яжу, яжеш, док., перех. Накладати на кого-небудь якісь обов’язки, примушувати когось виконувати що-небудь. — Вислухайте, прошу, мене! Це абсолютно ні до чого вас не зобов’язує. Ви тільки скажете потім одне слово (Андрій Головко, II, 1957, 489); Розенберг просто проґавив, а головний інженер навмисно не залучив до участі в.. дослідах контрольну лабораторію, не зобов’язав Петушека щопівгодини подавати експериментаторам найточніші аналізи кожної фракції (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 32);
// Примушувати кого-небудь триматися, поводитися певним чином. Ех, з якою охотою він бігом побіг би зараз додому! Але форма суворовця зобов’язує, і хлопчик пішов звичайним, але трішечки прискореним кроком (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 119).
ЗОБОВ’ЯЗУВАТИ
Тлумачення слова