ЗНИШКА, присл., розм. Те саме, що нишком. Коло уст у мене знишка Знов забігала усмішка (Павло Грабовський, I, 1959, 464); Тим часом дівчата знишка щось пошепотіли (Степан Васильченко, I, 1959, 235); [Єлена:] Не личить переляк дочці Зевесовій, І страх рукою знишка не торкне її (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 343).
ЗНИШКА
Тлумачення слова